7 травня 2021 року на інформаційну систему, що обслуговувала американський трубопровід Colonial Pipeline, була здійснена ransomware-атака. Цей напад зупинив роботу трубопроводу на п’ять днів. Трубопровід завдовжки 8,9 тис. км, що забезпечує близько 45% палива на Східному узбережжі США, перестав працювати. Атака прямо чи опосередковано зачепила 17 штатів.

Це спричинило великі незручності для пересічних громадян та черги на заправних станціях — понад 85% АЗС відчули дефіцит пального. У країні було оголошено надзвичайний стан, серед запроваджених заходів — послаблені норми перевезення пального та дозвіл водіям компаній-перевізників, що його транспортували, довше перебувати на робочому місці. Незважаючи на це, на багатьох нафтопереробних заводах накопичилися значні запаси палива, які не могли доставити кінцевим споживачам.

Євген Поремчук, голова ГО «Електрон­на республіка» та експерт із електронного урядування, пояснив в коментарі Тижню, що комп’ютеризована критична інфраструктура завжди була ласим шматком для хакерів ще до появи інтернету і, власне, самого слова «хакер». Він нагадав про історію з сибірським нафтопроводом 1982 року. Тоді група хакерів змогла встановити троян у SCADA-систему, яка контролювала роботу нафтопроводу, що призвело до потужного вибуху. «З появою інтернету кіберзлочини стали масштабнішими й інтернаціональнішими», — зазначив він. У новітній історії є випадки компанії Chevron (1992), аеропорту Worcester (1997), злам трамвайної мережі у польському Лодзі (2006) або навіть злитих даних 30 тис. працівників гіганта Saudi Aramco (2012). «Історія зі зламами та атаками не нова. Та питання в іншому: чи змогли держави та компанії за стільки років повністю захиститись від таких зламів?» — зауважує Поремчук.

Читайте повний текст статті за посиланням.