В Раді зареєстровано уже декілька законопроектів, які, як і завжди, прагнуть поліпшити життя українській ІТ-галузі. Ключові з них – 4303, відомий як законопроект про Дія.Сity від Мінцифри, та 4303-2, який називають альтернативним. Ми в ГО “Електронна республіка” проаналізували ці документи. Обидва – не ідеальні.

Законопроєкт 4303, що розроблявся під контролем Міністерства цифрової трансформації, було зареєстровано 2 листопада і включено до порядку денного Верховної Ради уже 17 листопада, однак до парламентарів він досі не дійшов. Одна з причин цьому – неоднозначна реакція ІТ-галузі. Результатом цієї реакції став альтернативний законопроєкт 4303-2 від бізнес-асоціацій та нардепів на чолі з Кірою Рудик.

Схожості і розбіжності

Основні положення. Преамбули обох законопроектів мають певні розбіжності у словах і реченнях, але за мету вони ставлять закріплення гнучкості сфери ІТ та її підтримку. Розбіжності починаються вже з перших статей. Так в питанні сфери застосування закону, законопроект Мінцифри, який вносив нардеп Єгор Чернєв з колегами, наголос лише на особливості регулювання правовідносин у сфері резидентства Дія.Сity, тоді як в альтернативному законопроекті визначається, що закон про Дія.Сity – саме спеціальний закон, виняток із правил, який матиме перевагу над іншими законами, якщо вони йому суперечитимуть. 4303-2 від Рудик визначається як спеціальний закон – закон, що регламентує обмежену (спеціальну) сферу суспільних відносин, тобто лише в цьому законі мають зазначати або дублювати важливі норми. У той же час, стаття 3 законопроєкту Чернєва вказує, що цей закон не обмежує застосування іншого законодавства, якщо воно зменшує або скасовує податки чи відповідальність резидента.

Один з плюсів законопроекту Рудик – часткове законодавче визначення термінів, які застосовуються в тексті. Також в документі визначаються основні засади правового регулювання в сфері ІТ (свобода діяльності, презумпція правомірності, невтручання, стабільність, декларативний характер тощо).

Обидва законопроєкти встановлюють термін дії цього закону в 15 років.

Вимоги до резидентів Дія.Сity. Законопроєкт Чернєва визначає, що юридична особа може бути резидентом, якщо веде відповідну господарську діяльність, забезпечує винагороду працівникам у розмірі, еквівалентному не менше 1400 доларів, має від 9 штатних працівників та отримує доходи не менші, ніж 90% від попереднього доходу за аналогічний період. Цей же документ забороняє ставати резидентом юрособам, котрі зареєстровано за кордоном; 25% яких належить державі чи місцевій громаді; яка є неприбутковою організацією; не відкриває резидентів; має бенефіціарів з Росії чи зі списку країн, що не боряться з відмиванням коштів; знаходиться під санкціями; є банкрутом; перебуває в процесі припинення; на 30 днів прострочила сплату податків на 10 мін з/п; займається обігом віртуальних активів, які не відповідають вимогам законодавства.

Законопроєкт Рудик підходить з іншого боку. Він визначає, що таке діяльність в сфері ІТ (комп’ютерне програмування, видання ігор та програм, надання програм в режимі онлайн, послуги з навчання комп’ютерній грамотності, оброблення даних, дослідження та експерименти) та вважає, що резидентом Дія.Сity може бути юридична особа, зареєстрована за законодавством України, яка відповідає вимогам цього Закону, незалежно від її місцезнаходження та місця здійснення господарської діяльності. Згідно альтернативного законопроєкту, не можуть бути резидентами іноземна юридична особа, юрособа із часткою держави чи громади понад 25%, неприбуткове підприємство, компанія з закритими беніфіціарами, бенефіціарами з країни-агресора або пов’язаними із відмиванням коштів, чи які знаходяться під санкціями, юрособи-банкрути і в стані припинення та компанії, що мають податкову заборгованість понад 30 днів на суму більше 10 мінімальних зарплат (для 2021 року це, до прикладу, становитиме 60 000 грн).

Звернення про набуття статусу резидента, процес розгляду заяви, норми щодо реєстру резидентів, втрати статусу резидента, подання ним звітністю та завдання уповноваженого органу в обох закопроєктах практично аналогічні.

А от вимоги до стартапів – дещо відмінні. Зокрема в альтернативному законопроєкті говориться, що дохід стартапу за календарний рік не повинен перевищувати 7 мільйонів гривень. Таку норму, вважаємо, потрібно або взагалі виключити, або «прив'язати» до розміру мінімальної заробітної плати – ураховуючи темпи інфляції, через кілька років 7 мільйонів гривень будуть для стартапу копійками. Також в законопроєкті Рудик резидентом Дія.Сity може бути стартап, в якому середній розмір заробітньої плати не менше 1400 доларів, або витрати на заробітну плату не менші 60 % всіх витрат.

Законопроєкт Мінцифри говорить про Уповноважений орган, який здійснює контроль за дотриманням закону, встановлює порядок розгляду заяв, порядок ведення реєстру, здійснює контроль за звітністю резидента, визначає порядок надання звіту резидентом, обсяг і порядок розкриття інформації резидентами, встановлює форму заяви, форму для звітності, форму гіг-контракту, розробляє проекти для Дія Сіті та перевіряє резидента. Резидент, до слова, зобов’язаний надавати органу аудиторський звіт за результатами перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності.

Крім цього, законопроєкт Чернєва визначає ще й обов’язковий вступ до Об’єднання резидентів – незрозумілого органу з наглядовими та каральними можливостями, який фактично унеможливлює залучення до роботи Дія.Сity інших профільних організацій та об’єднань. Ця неприбуткова організація, вступ до якої є обов’язковим, збиратиме внески з компаній і може розглядати навіть заяви осіб на резидентство. Навіщо тоді уповноважений орган?

В альтернативному законопроєкті немає обов’язковості участі в Об’єднанні резидентів. Згідно з проєктом від Рудик, резиденти Дія.Сity мають право об’єднуватися, шляхом створення некомерційних організацій, на засадах добровільності, гласності та демократичності.

Особливості оподаткування в законопроєкті Мінцифри не розглядаються (для цього мав бути окремий законопроєкт, який «забуксував» у владних кабінетах). У альтернативному законопроєкті держава гарантує застосування спеціальних правил щодо нарахування і сплати податкових зобов’язань та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом строку дії спеціального правового режиму. Зміст і порядок застосування таких правил визначаються Податковим кодексом України та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

В питанні трудових відносин законопроєкт Чернєва наголошує на застосуванні гіг-контрактів як форми співпраці, альтернативної до ФОП-моделі, тоді як альтернативний документ в питанні моделі співпраці «компанія-ФОП» менш категоричний.

До слова, розмір винагороди в гіг-контракті, згідно з законопроєктом Мінцифри, може визначатися в іноземній валюті, а на резидента покладається завдання забезпечити гіг-працівнику оплату праці та належні умови праці (в разі, якщо це не віддалена робота). В альтернативному законопроєкті йдеться ж про те, що резидент Дія Сіті зобов’язується оплатити таку роботу чи послуги в порядку та розмірі, визначених в договорі (гіг-контракт), момент про належні умови праці упущено, але передбачено, що умови такого контракту можуть регулювати сторони.

Плюси та мінуси

Плюси. Одним із плюсів законопроєкту від Єгора Чернєва є те, що в ньому чітко визначено повноваження уповноваженого органу. В проекті закону від Кіри Рудик позитив знаходимо у визначенні термінів, що наразі законодавчо не закріплені, в нормі, згідно з якою умови і зміст гіг-контрактів регулюються сторонами, в добровільності участі в Об’єднанні резидентів та більшій свободі дій для них.

Мінуси. Мабуть, один із найбільших мінусів законопроєкту від Чернєва – значний вплив Об’єднання резидентів, до яких зобов’язані вступити зареєстровані особи та сплачувати щомісячну «данину», і значна кількість вимог до гіг-контрактів.

Законопроект Чернєва намагається врегулювати всі питання «по максимуму», детально прописавши процедуру. З одного боку це добре, але з іншого – щоб змінити систему, яка може не спрацювати, необхідно буде вносити зміни в закон (реєструвати, проходити перше і друге читання та чекати підпису Президента).

Недоліки законопроєкту 4303 знаходимо і в тому, що зарплати і доходи в ньому прив’язані до конкретних чисел (в т.ч. в доларах США). Оптимальніше було б прив’язати ці суми до розміру мінімальної заробітної плати (в гривнях), адже курс може зіграти злий жарт і багато резидентів просто втратять статус.

Серед недоліків альтернативного законопроєкту – відсутність в проекті норм щодо повноважень Уповноваженого органу для контролю над Дія.City. В той же час – якщо повноваження органу не визначені в законі, то КМУ зможе самостійно наділяти Орган повноваженнями на свій розсуд, в т.ч. й повноваженнями каральними.

Ще один недолік альтернативи від Рудик – зарплати і доходи, що прив’язані до конкретних чисел (в т.ч. в доларах США). Їх, як і в «основному» законопроєкті, варто привести до ладу.

Для зручності, плюси та мінуси законопроєктів також подано інфографікою.

ІНФОГРАФІКА

Наприкінці січня стало відомо, що Міністерство цифрової трансформації планує подавати альтернативний своєму ж законопроєкт “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” № 4303-д. В ньому обіцяють скоротити власні повноваження в проєкті Дія.City, врахувати 70% пропозицій до основного законопроєкту. Обіцяється багато гарних нововведень, яких вимагає галузь. От тільки чи переживуть вони владні кабінети?