Печенізька територіальна громада
Печенізька громада, що на Харківщині, об’єднує селище Печеніги та 11 навколишніх сіл. Розташована на берегах Сіверського Дінця, громада історично відома як край козацької звитяги та домівка унікальної пам’ятки - Печенізького водосховища. До війни цей регіон був ключовим рекреаційним та енергетичним вузлом області, проте з 24 лютого 2022 року стратегічне розташування перетворило його на лінію оборони. Переживши часткову окупацію та складні дні в ролі «містка» для евакуації тисяч людей з окупованих територій, громада залишається під постійними обстрілами, що руйнують житловий фонд та критичну інфраструктуру.
Солоницівська селищна територіальна громада
Солоницівська громада, розташована у Харківському районі, об’єднує 18 населених пунктів із центром у селищі Солоницівка. Цей край історично відомий як потужний індустріальний центр та місце вшанування пам’яті про Другу світову війну (меморіал «Висота маршала Конєва»). До повномасштабного вторгнення громада була однією з найзаможніших у регіоні завдяки розвиненій промисловості та енергетиці. Проте з 24 лютого 2022 року близькість до лінії фронту та стратегічна важливість об’єктів громади зробили її мішенню для регулярних ворожих обстрілів, які пошкодили заклади освіти, культури та сотні житлових будинків.
Краснокутська селищна територіальна громада
Краснокутська селищна територіальна громада Богодухівського району — це один із наймальовничіших та екологічно чистих куточків Харківщини, що об’єднує 66 населених пунктів із центром у селищі Краснокутськ. Громада сьогодні є потужним аграрним та газовидобувним центром, де стабільність бюджету забезпечують підприємства нафтогазового комплексу та переробної промисловості. Унікальною особливістю є її туристично-рекреаційний потенціал: тут розташовані всесвітньо відомий Краснокутський дендропарк, Пархомівський художній музей («сільський Ермітаж»).
Шевченківська територіальна громада
Шевченківська селищна територіальна громада входить до складу Куп’янського району Харківської області. Адміністративний центр — селище Шевченкове. Територія громади охоплює 1029,3 кв. км і включає 60 населених пунктів, які розподілені між 15 старостинськими округами. Громада межує з Чугуївським, Ізюмським та Куп’янським районами області.
Економічний профіль громади є переважно аграрним: спеціалізація на вирощуванні зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) та олійних (соняшник) культур. На території громади розташовані підприємства з переробки сільськогосподарської продукції, елеватори та заклади соціальної інфраструктури (лікарні, ліцеї, заклади культури).
Чугуївська міська територіальна громада
Чугуївська міська територіальна громада Харківської області — це стратегічно важливий адміністративний та індустріальний центр, що об’єднує місто Чугуїв, селище Кочеток та 7 навколишніх сіл. Економічний профіль громади визначається потужним промисловим вузлом, де ключову роль відіграють підприємства харчової промисловості (зокрема ПрАТ «Чугуївський завод продтоварів» та виробництво відомих торгових марок соусів і майонезів), а також об'єкти машинобудування та енергетики. Через своє географічне розташування на перетині важливих транспортних магістралей та близькість до лінії фронту, громада має статус території можливих бойових дій, що зумовлює роботу місцевої влади у посиленому режимі цивільного захисту. Соціальна інфраструктура громади, попри регулярні ворожі обстріли, забезпечує надання медичної допомоги через центральну лікарню, роботу комунальних служб та реалізацію програм підтримки для понад 40 тисяч мешканців, включаючи значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Адміністрація громади активно співпрацює з міжнародними фондами для відновлення зруйнованого житлового фонду, модернізації системи водопостачання та облаштування сучасних укриттів у закладах освіти.
Мереф'янська міська територіальна громада
Історичний центр, що об’єднує 9 населених пунктів із центром у місті Мерефа, заснованому ще у 1595 році як опорний пункт захисту від татарських набігів. Економічний профіль громади формувався навколо потужного залізничного вузла та великих підприємств, зокрема склозаводу (з унікальним кварталом «бельгійських будинків» 1911 року) та спиртзаводу, а сьогодні доповнений науково-дослідними інститутами овочівництва, баштанництва та бджільництва. Культурна ідентичність громади невід’ємно пов’язана з кошовим отаманом Іваном Сірком, чий родовий маєток розташовувався в Артемівці, а також із духовною пам’яткою — місцем явлення Озерянської ікони Божої Матері. Сучасна Мереф’янська громада є логістичним хабом на перетині трьох річок (Мжа, Мерефа, Ржавчик) і продовжує розвиватися в умовах воєнного стану, забезпечуючи стабільність інфраструктури та збереження біосферного заповідника у заплаві річки Мжа.
Балаклійська міська військова адміністрація
Балаклійська міська територіальна громада — одна з найбільших на Харківщині (37 населених пунктів, понад 46 тис. мешканців), що має стратегічне значення для Ізюмського району. Заснована у 1663 році, громада пройшла шлях від козацької фортеці до потужного індустріального центру, що базується на газовидобутку, виробництві будматеріалів (ПрАТ «Балцем», Henkel) та харчовій промисловості. Після піврічної окупації та звільнення під час Слобожанського контрнаступу 2022 року, Балаклійська громада фокусується на відновленні зруйнованих потужностей, стабілізації соціальної сфери (20 шкіл, 11 амбулаторій) та функціонуванні як ключовий логістичний і гуманітарний хаб регіону.
Богодухівська міська територіальна громада
Богодухівська міська територіальна громада розташована у Богодухівському районі Харківської області. До її складу входять 78 населених пунктів: 1 місто, 2 селища міського типу, 10 селищ та 65 сіл. Адміністративним центром є місто Богодухів. Громада межує з Сумською областю на заході та Російською Федерацією на півночі. Основу економіки становить агропромисловий комплекс (вирощування зернових, технічних культур та тваринництво), а також харчова і переробна промисловість. Територією громади проходять автомобільна дорога національного значення Н-12 та залізнична магістраль Харків — Суми.
Слобожанська міська територіальна громада
Слобожанська селищна громада Чугуївського району — це індустріальне серце Харківщини, чиє життя та бюджет нерозривно пов’язані з великою енергетикою. Центром ТГ є селище Слобожанське, навколо якого зосереджені стратегічні об'єкти державного значення, зокрема Зміївська ТЕС та потужні підприємства нафтогазової галузі. Завдяки такому промисловому вузлу громада тривалий час була однією з найбагатших у регіоні, що дозволило розбудувати якісну соціальну інфраструктуру: від сучасних спортивних комплексів до спеціалізованих медичних закладів. Протягом 2024–2026 років громада стала однією з найскладніших точок області через цілеспрямовані удари по енергосистемі, що перетворило питання відновлення генерації та захисту критичних об'єктів на щоденний виклик для місцевої влади.
Великобурлуцька селищна територіальна громада
Громада включає 51 населений пункт (16 селищ та 35 сіл). Адміністративним центром є селище Великий Бурлук. Станом на 2020 рік чисельність населення складала 15 048 осіб, проте внаслідок бойових дій та міграційних процесів цей показник суттєво зменшився. Територія громади межує з Російською Федерацією на півночі, що обумовлює статус зони активних або можливих бойових дій.
Основу господарського комплексу традиційно становить агропромисловий сектор, проте наразі виробнича діяльність обмежена через високий рівень замінування сільськогосподарських угідь, руйнування матеріально-технічних баз фермерських господарств та пошкодження потужностей переробних підприємств (зокрема, сироробного заводу). Бюджет громади значною мірою залежить від податкових надходжень аграрних підприємств, що змогли відновити роботу, та державних дотацій.
Лозівська міська територіальна громада
Лозівська громада, що на Харківщині, остаточно сформувалася у 2020 році, об’єднавши місто Лозова та ще 90 населених пунктів. Головною особливістю громади є статус одного з найбільших залізничних і промислових вузлів України, що десятиліттями забезпечувало її розвиток. Однак із 2022 року через стратегічне значення громада стала ціллю регулярних ракетних атак, які завдали значних руйнувань інфраструктурі. Нині Лозівщина стала важливим гуманітарним хабом: вона прийняла понад 13,5 тисяч переселенців та забезпечила транзит для 40 тисяч осіб, що рятувалися від війни зі сходу України.
