Сумська область
Лебединська міська територіальна громада
Лебединська громада, розташована у Сумському районі, об’єднує 83 населених пункти з центром у місті Лебедин. Цей край історично відомий як визначний культурно-мистецький осередок та «літературна пісня» Сумщини, що зберігає пам’ять про козацьку звитягу та трагічні сторінки Північної війни (Козацька могила). До повномасштабного вторгнення громада була потужним аграрно-промисловим центром із розвиненою нафтогазовидобувною галуззю та унікальним природно-заповідним фондом («Михайлівська цілина»). Проте з лютого 2022 року стратегічне розташування перетворило громаду на арену запеклих боїв: територія пережила місячну оперативну облогу та масовані авіаудари по житлових кварталах і критичній інфраструктурі. Після героїчного спротиву Сил оборони та деокупації на початку квітня 2022 року, Лебединщина стала символом стійкості північних рубежів.
Середино-Будська міська територіальна громада
Об’єднує місто Середина-Буда та 44 сільські населені пункти безпосередньо на кордоні з рф. Головною особливістю громади є її унікальне розташування в межах Поліського краю, де значну частину території займають лісові масиви та об’єкти Національного природного парку «Деснянсько-Старогутський», що визначає спеціалізацію місцевої економіки на лісовому та мисливському господарствах. Історично громада розвивалася як важливий залізничний вузол на магістралі Конотоп — Брянськ, проте через повномасштабне вторгнення та перебування у зоні постійних артилерійських і авіаційних обстрілів, логістичне та промислове значення регіону зазнало критичних змін. Сьогодні понад 16 тисяч мешканців громади живуть в умовах надвисоких безпекових ризиків, що спричинили масштабні руйнування цивільної інфраструктури та житлового сектору. Попри статус зони активних бойових дій, місцева влада координує евакуаційні процеси, забезпечує роботу критичних служб у прифронтовій смузі та підтримує зв'язок із гуманітарними місіями для виживання населення в умовах блокади транскордонної торгівлі.
Садівська сільська територіальна громада
Стратегічний науково-аграрний вузол Сумщини, що об’єднав 33 населені пункти навколо селища Сад, яке є передмістям Сум. Головною особливістю громади є унікальне поєднання передової сільськогосподарської науки та виробництва: тут розташовані провідні інститути садівництва, що десятиліттями формують аграрний потенціал регіону. Окрім інноваційного землеробства, край відомий своєю культурною спадщиною, зокрема селищем Низи, де свого часу черпав натхнення композитор Петро Чайковський. Сьогодні громада, попри близькість до зони безпекових ризиків, демонструє стійкість, забезпечуючи роботу потужних агропідприємств та активно залучаючи міжнародну підтримку для відновлення інфраструктури й підтримки понад 11 тисяч мешканців.
Нижньосироватська сільська об’єднана територіальна громада
Нижньосироватська громада, що на Сумщині, об’єднує 5 населених пунктів вздовж річки Сироватка, з адміністративним центром у селі Нижня Сироватка. Край із козацьким корінням, відомий своєю аграрною міццю та близькістю до обласного центру, з початку повномасштабного вторгнення став частиною прифронтового щита регіону. Громада регулярно зазнає ударів з боку агресора, що призводить до руйнувань житлового сектору та об’єктів соціальної сфери.
Тростянецька міська територіальна громада
Тростянецька міська територіальна громада — це потужний аграрно-індустріальний та культурний центр Сумщини, що об’єднує місто Тростянець і 36 навколишніх сіл. Головною особливістю громади є унікальне поєднання багатої історичної спадщини, як-от пам’ятка архітектури XVIII ст. «Круглий двір», із діяльністю гігантів світової харчової промисловості (ПрАТ «Монделіс Україна» та ТОВ «Якобс Дау Егбертс Україна»). Незважаючи на 30-денну окупацію у 2022 році та колосальні збитки від руйнувань інфраструктури, що перевищують 104 млн доларів, громада стала національним взірцем швидкої відбудови та цифровізації. Завдяки ефективному залученню міжнародних інвестицій, партнерству з фондами (NEFCO, GIZ, UNDP) та впровадженню стратегії сталого енергетичного розвитку, Тростянецька громада впевнено відновлює свій туристичний та економічний потенціал, утверджуючи статус одного з найбільш прогресивних і стійких регіонів України.
Недригайлівська селищна громада
Недригайлівська селищна громада — це стабільний аграрний центр Сумщини, розташований на стратегічній трасі Київ–Суми–Юнаківка, що об’єднує 43 населені пункти. Головною особливістю громади є її виражена сільськогосподарська спеціалізація: попри близькість до кордону (45–50 км) та дефіцит кваліфікованих кадрів, тут обробляються всі 100% земельних угідь. Економічну стійкість території забезпечують понад 30 агропідприємств та фермерських господарств, серед яких ТОВ «Агрополіс», ТОВ «Агробізнес ТСК» та «МХП-Урожайна країна», а також релокований бізнес, зокрема нова хлібопекарня. Громада, відома своїм історичним символом — пам’ятником мамонту, активно реалізує Стратегію розвитку до 2030 року, фокусуючись на переробці продукції та відновленні пошкодженої інфраструктури (зокрема у с. Чемоданівка). Завдяки залученню міжнародних фондів та підтримці внутрішньо переміщених осіб, кількість яких перевищила чисельність тих, хто виїхав, Недригайлівщина зберігає демографічний баланс і впевнено формує базу для економічного відродження Роменського району.
Охтирська міська територіальна громада
Охтирська міська громада — це героїчний форпост та один із ключових промислових центрів Сумщини, що об’єднує місто Охтирка та 10 навколишніх сіл. Головною особливістю громади є статус «міста-героя України», здобутий завдяки незламній обороні у лютому-березні 2022 року, коли Охтирка стала нездоланним бар’єром на шляху ворога до глибини країни. Економічний потенціал території базується на унікальному поєднанні нафтогазовидобувної галузі («Охтирканафтогаз»), машинобудування та розвиненого агросектору, що робить громаду одним із найбільших платників податків у регіоні. Попри катастрофічні руйнування критичної інфраструктури (зокрема повне знищення ТЕЦ та залізничного вокзалу), громада за підтримки міжнародних партнерів та держави реалізує масштабні проєкти відновлення житлового фонду та енергетичної безпеки. Сьогодні понад 45 тисяч мешканців Охтирщини, поєднуючи славетні козацькі традиції та духовну спадщину Покровського собору, активно розбудовують оновлену громаду, яка є символом стійкості та економічного відродження українського прикордоння.
Свеська селищна територіальна громада
Свеська селищна громада — прикордонна територія Шосткинського району Сумщини, яка з 2020 року об’єднує 9 населених пунктів навколо селища Свеса. Головною особливістю громади є її глибока індустріальна спеціалізація: тут розташований Свеський насосний завод — одне з найстаріших підприємств галузі в Україні, що десятиліттями визначало економічний профіль регіону. Громада володіє значним лісовим фондом та потужним природно-заповідним потенціалом, зокрема тут розташована пам'ятка природи «Свеська дача». Сьогодні Свеська ТГ функціонує в умовах надзвичайно високих безпекових ризиків через безпосередню близькість до кордону з рф, що спричиняє постійні обстріли та пошкодження житлового сектору й соціальних об'єктів. Попри це, громада забезпечує роботу критичної інфраструктури, організовує евакуацію населення з небезпечних зон та активно співпрацює з міжнародними організаціями для надання гуманітарної допомоги мешканцям, залишаючись прикладом витривалості у складних фронтових умовах.
Великописарівська селищна територіальна громада
Головною особливістю громади є її стратегічне розташування вздовж річки Ворскла та багата культурна спадщина, зокрема статус колишнього центру слобідського козацтва та батьківщини відомих кобзарів. Економічний потенціал території традиційно базувався на потужному агропромисловому секторі (вирощування зернових та цукрових буряків) і роботі місцевих переробних підприємств, проте з 2022 року громада перебуває в зоні постійних активних бойових дій та інтенсивних обстрілів. Через критичні руйнування житлового фонду, адміністративних будівель та соціальної інфраструктури в селищі Велика Писарівка та прилеглих селах, сьогодні громада є центром проведення масштабних евакуаційних заходів та надання екстреної гуманітарної допомоги.
Хутір-Михайлівська (Дружбівська) міська територіальна громада
Хутір-Михайлівська міська громада (до вересня 2024 року — Дружбівська) — це стратегічний транспортно-промисловий вузол на крайній півночі Шосткинського району Сумщини, що безпосередньо межує з Курською та Брянською областями рф. Головною особливістю громади є її статус «залізничних воріт» Полісся: місто сформувалося навколо великої вузлової станції Хутір-Михайлівський, яка історично забезпечувала міжнародне сполучення та логістику лісопромислового комплексу. Економічний потенціал території традиційно базується на лісовому господарстві та потужному промисловому майданчику колишнього цукрорафінадного заводу, проте з 2022 року громада перебуває в зоні постійних артилерійських та авіаційних обстрілів, що призвело до критичних пошкоджень інфраструктури та житлового сектору. Сьогодні понад 5 тисяч мешканців громади живуть в умовах території активних бойових дій, де місцева влада пріоритетно займається евакуацією населення з прикордонної смуги, організацією гуманітарних коридорів та підтримкою роботи критичних служб у надскладних фронтових умовах.
Березівська сільська територіальна громада
Березівська сільська територіальна громада — перша об’єднана громада на Сумщині, яка з 2015 року стала зразком успішної децентралізації, об’єднавши 21 населений пункт Шосткинського району на площі 465 кв. км. Край вирізняється потужною соціальною інфраструктурою, що включає модернізований Центр первинної медико-санітарної допомоги з сучасним діагностичним обладнанням, нову амбулаторію та чотири капітально відремонтовані навчально-виховні комплекси з інноваційними освітніми просторами. Громада активно впроваджує екологічні ініціативи через роздільний збір відходів та модернізацію водогонів, одночасно розвиваючи культурний потенціал як батьківщина братів Нарбутів та осередок збереження традицій у музеї Пелагеї Литвинової-Бартош. Розташована в межах Верхньоесманського ландшафтного заказника, Березівська ТГ поєднує високі стандарти надання соціальних послуг і підтримки ветеранів із відкритістю до міжнародного партнерства, прагнучи до впровадження європейських інновацій у сферах екології, освіти та медицини.
Буринська міська об'єднана територіальна громада
Об’єднує місто Буринь та 61 сільський населений пункт на площі понад 1100 км². Головною особливістю громади є її вигідне логістичне розташування на залізничній магістралі Київ—Конотоп—Суми, що історично сприяло розвитку переробної промисловості, зокрема одного з найбільших у регіоні елеваторів та підприємств харчової галузі. Економічний фундамент території складає високотехнологічне сільське господарство, орієнтоване на вирощування зернових та олійних культур, а також розвинена мережа освітніх і медичних закладів, що пройшли значну модернізацію в межах децентралізації. Попри виклики війни та періодичну близькість до зони бойових дій, Буринська громада зберігає статус надійного продовольчого тилу, активно працює над залученням міжнародної гуманітарної допомоги та розвитком альтернативної енергетики, водночас оберігаючи свою культурну спадщину — від козацьких традицій до унікальних природних ландшафтів долини річки Сейм.
Путивльська міська територіальна громада
Путивльська міська територіальна громада — це унікальний історико-культурний центр Конотопського району Сумщини, що об’єднує місто Путивль та 91 сільський населений пункт, охоплюючи значну частину басейну річки Сейм. Головною особливістю громади є її статус одного з найдавніших міст України (згадується у «Слові о полку Ігоревім»), де розташовані пам’ятки національного значення, зокрема величний Мовчанський монастир-фортеця та Державний історико-культурний заповідник. Економічний профіль території базується на поєднанні багатопрофільного сільського господарства (вирощування зернових, овочівництво) та харчової промисловості, зокрема відомого Путивльського сирзаводу. Попри складну безпекову ситуацію через близькість до кордону та статус зони можливих бойових дій, громада зберігає освітню та медичну мережі, активно працює над проєктами енергоефективності та підтримкою внутрішньо переміщених осіб.
Есманьська селищна територіальна громада
Есманьська селищна територіальна громада — це стратегічно важлива прикордонна територія Шосткинського району Сумщини, що охоплює площу понад 500 км² і безпосередньо межує з Курською областю рф. Головною особливістю громади є її транспортно-логістичне значення: через її територію проходить міжнародна автотраса М02 (Київ — Москва) та розташований пункт пропуску «Бачівськ», що до повномасштабного вторгнення був одним із ключових митних постів України. Економіка громади традиційно базується на лісовому господарстві та потужному аграрному секторі, де функціонують великі сільськогосподарські підприємства, що обробляють родючі землі Полісся. Сьогодні Есманьська ТГ перебуває в статусі зони активних бойових дій через постійні транскордонні обстріли, що спричинили значні руйнування в селищі Есмань та прикордонних селах (Кучерівка, Студенок тощо). Попри надскладні умови, місцева влада координує процеси обов'язкової евакуації мешканців із небезпечних зон, забезпечує функціонування критичної інфраструктури та співпрацює з волонтерськими організаціями для підтримки життєдіяльності громади в умовах постійних безпекових викликів.
Глухівська міська територіальна громада
Унікальний історико-адміністративний центр Шосткинського району Сумщини, який поєднує статус колишньої гетьманської столиці України з роллю сучасного аграрно-наукового хаба. Громада об’єднує місто Глухів та 20 прилеглих сіл, безпосередньо межуючи з кордоном рф. Головною економічною особливістю є діяльність провідних агропідприємств та світове визнання Глухова як центру коноплярства завдяки Інституту луб’яних культур НААН України. Громада володіє надзвичайною концентрацією пам’яток архітектури національного значення, серед яких Київська брама, Трьох-Анастасіївська церква та будівля Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка — одного з найстаріших ВНЗ країни. Сьогодні, перебуваючи в зоні можливих бойових дій, Глухівська ТГ демонструє стійкість у забезпеченні життєдіяльності прикордоння, активно розвиває цифрові сервіси через ЦНАП, реалізує програми підтримки внутрішньо переміщених осіб та веде системну роботу з міжнародними донорами для зміцнення енергетичної безпеки та цивільного захисту мешканців.
Шалигинська селищна територіальна громада
Шалигинська громада включає 10 населених пунктів із центром у селищі Шалигине. Громада має статус зони активних бойових дій через безпосереднє сусідство з Курською областю рф, що призвело до систематичних руйнувань об'єктів критичної інфраструктури та житлового фонду. Економічний профіль ТГ традиційно базується на агропромисловому комплексі (вирощування зернових та технічних культур) і лісовому господарстві, проте наразі виробнича діяльність більшості господарств призупинена або суттєво обмежена через мінну небезпеку та безпекові ризики. Пріоритетними завданнями місцевої адміністрації у 2026 році залишаються координація обов'язкової евакуації мешканців із 5-кілометрової зони, забезпечення соціальних виплат та функціонування мобільних служб підтримки життєдіяльності в умовах фронтової ситуації.
Миколаївська сільська територіальна громада
Миколаївська сільська територіальна громада Сумського району — це аграрний кластер, що об’єднує 14 населених пунктів із центром у селі Миколаївка. Економічний фундамент громади складає інтенсивне сільськогосподарське виробництво з акцентом на рослинництво та переробку, де працюють великі агропідприємства, що забезпечують стабільні надходження до місцевого бюджету. На відміну від північних територій області, громада розташована вглиб регіону, що дозволяє їй виконувати роль логістичного та продовольчого тилу, а також приймати внутрішньо переміщених осіб із прикордонних зон. Соціальна інфраструктура ТГ включає сучасні освітні заклади та мережу первинної медичної допомоги, які стабільно функціонують, попри загальні виклики воєнного стану. Керівництво громади активно залучає міжнародні гранти для модернізації житлово-комунального господарства, зокрема у сферах енергоефективності та водозабезпечення, орієнтуючись на створення комфортних умов для мешканців та підтримку місцевого бізнесу.
Ворожбянська міська територіальна громада
Ворожбянська міська територіальна громада Сумського району — це важливий залізничний та аграрний вузол площею 149,8 кв. км, що об’єднує місто Ворожба та 10 сільських населених пунктів. Економічне ядро громади історично сформоване навколо великого залізничного вузла (станція Ворожба) та підприємств харчової промисловості, зокрема елеваторних потужностей і хлібоприймальних пунктів, що забезпечують переробку та зберігання агропродукції. Через близькість до кордону з рф територія громади віднесена до зони можливих бойових дій, що накладає особливий режим на роботу бюджетних установ та функціонування бізнесу. Попри регулярні обстріли критичної інфраструктури, у громаді підтримується робота закладів соціальної сфери, забезпечується надання медичних послуг через місцеву лікарню та здійснюється координація допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Новослобідська сільська територіальна громада
Новослобідська сільська територіальна громада Конотопського району об'єднує 35 населених пунктів, маючи одну з найдовших ліній державного кордону з РФ у Сумській області. Економічний профіль громади базується на аграрному секторі (рослинництво), проте наразі діяльність фермерських господарств суттєво обмежена через безпекові ризики та мінну небезпеку. Адміністрація громади забезпечує роботу критичної інфраструктури, управління соціальними виплатами та збереження об'єктів Державного історико-культурного заповідника, зокрема Софроніївського монастиря, що є ключовим об'єктом культурної спадщини регіону.
