Історичний центр, що об’єднує 9 населених пунктів із центром у місті Мерефа, заснованому ще у 1595 році як опорний пункт захисту від татарських набігів. Економічний профіль громади формувався навколо потужного залізничного вузла та великих підприємств, зокрема склозаводу (з унікальним кварталом «бельгійських будинків» 1911 року) та спиртзаводу, а сьогодні доповнений науково-дослідними інститутами овочівництва, баштанництва та бджільництва. Культурна ідентичність громади невід’ємно пов’язана з кошовим отаманом Іваном Сірком, чий родовий маєток розташовувався в Артемівці, а також із духовною пам’яткою — місцем явлення Озерянської ікони Божої Матері. Сучасна Мереф’янська громада є логістичним хабом на перетині трьох річок (Мжа, Мерефа, Ржавчик) і продовжує розвиватися в умовах воєнного стану, забезпечуючи стабільність інфраструктури та збереження біосферного заповідника у заплаві річки Мжа.